Вакцинація

Вакцинація

Вакцинація є питанням національної безпеки. Вона є найбільш ефективним та економічно доцільним методом боротьби з інфекційними хворобами. Імунізація, завдяки так званому колективному імунітету, створює своєрідний щит: захищає від хвороби людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин, зупиняє розповсюдження вірусів і зупиняє спалахи, але для цього рівень імунізації населення повинен бути не нижче 95 %. Внаслідок відсутності колективного імунітету, років недовіри до вакцинації нині маємо масштабний спалах кору: з початку спалаху, з літа 2017 року, на кірзахворілибільше 100 тис. людей, 38 з яких померли.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Верховний Суд України постановою від 17.04.2019 р у справі №682/1692/17 визнав цілком законним недопуск до дитячого навчального закладу дитини, яка не має щеплень, що є обов’язковими відповідно до закону. «Вимога обов’язкової вакцинації населення проти особливо небезпечних хвороб, виходячи з необхідності охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданим. У данному випадку превелює принцип ваажливості громадських інтересів над особистими. Право особи на відмову від лікування (вакцинації тощо) закінчується там, де починаються інтереси держави у захисті життя та здоров’я всього населення”, – йдеться в рішенні суду.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»:

«Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичн і щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється».

Відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» рішення про проведення щеплень дітям у віці до п’ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Батьки мають право відмовитися від проведення обов’язкових щеплень дитині. Але дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, заборонено відвідувати дитячий заклад. Щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішують місцеві органи освіти.

В Україні є всі вакцини, необхідні для обов’язкової вакцинації згідно з Календарем щеплень. Нині безоплатно вакцинуватись від кору можуть як діти, так і дорослі – МОЗ України скасувало вікові обмеження. Паралельно Міністерство охоро- ни здоров’я працює над унеможливленням маніпуляцій і підробленням даних про щеплення у майбутньому. Із запровадженням електронної медичної картки всі дані про щеплення вноситимуться в електронну систему.

Нормативні документи щодо проходження вакцинації.

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»

· Стаття 10. Громадяни України зобов'язані:

а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

· Стаття 5. Громадяни зобов'язані:

піклуватися про своє здоров'я та здоров'я і гігієнічне виховання своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

…проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

· Стаття 27. Профілактичні щеплення.

Профілактичні щеплення з метою запобігання захворювання на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов'язковими. Обов'язковим профілактичним щепленням для запобігання поширення інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв'язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов'язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються Міністерством охорони здоров'я України.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

· Стаття 12. Профілактичні щеплення.

Профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору є обов'язковими і включаються до Календаря щеплень.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»

· Стаття 15.Запобіганняінфекційнимзахворюванням у дитячих закладах.

Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Закону Україну «Про освіту» (2017 р.)

· Стаття 3. Право на освіту

Кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. …

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих

Що треба знати про поліомієліт

Поліомієліт – це інфекційне захворювання, спричинене вірусом поліо, яке характери­зується переважним ураженням центральної нервової системи з розвитком в’ялих парезів та паралічів.

Хворіють переважно діти до 5-ти років. Жертви поліомієліту отримують каліцтва на все життя. Хвороба може призвести до смерті.

Джерелом збудника інфекції є людина – хворий або вірусоносій. Вірус виявляєть­ся в слизу носоглотки, а також виділяється у навколишнє се­редовище з фекаліями. Виділення вірусу починається на 2-4-й день після зараження.

Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше – через брудні руки, заражену їжу та воду.

Зараження вірусом поліомієліту відносно рідко веде до розвитку типового захворювання, частіше вини­кає вірусоносійство, яке має основне значення в розповсюджен­ні поліомієліту. Якщо у дитини раптово з’являються такі ознаки, як слабкість м’язів кінцівок, біль у ногах чи руках, це можуть бути потенційні ознаки поліомієліту. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

За даними Всесвітньої орга­нізації охорони здоров’я у світі неблагополучними по поліомієліту є чотири країни: Індія, Пакистан, Афганістан та Нігерія. З території цих держав інфекція виноситься на інші території. Так, у 2010 році був зареєстрований спалах поліомієліту в Таджикистані, де захворіло 293 людини, з них 10 померло. Захворювання в 99% протікало як параліч нижніх кінцівок. У 2013 році відмічена циркуляція вірусу поліомієліту серед дітей в Ізраїлі.

Раніше в Україні поліомієліт був доволі розповсюдженим, і багато дітей отримували інвалідність або навіть вмирали через нього. Ліків від цієї хвороби не існує. Але цьому смертельно небезпечному захворюванню можна ефективно запобігти за допомогою щеплення.

На початку 90-х років в Україні було проведено кілька раундів масової вакцинації дітей. Вакцинацію в Україні згідно Календаря щеплень розпочинають у 3-місячному віці і проводять трьохразово з інтервалом один місяць, ревакцинацію – в 18 місяців, 6 та 14 років. Використовують два типи безпечних та ефективних вакцин – оральну поліомієлітну вакцину (краплі в рот) та інактивовану поліомієлітну вакцину, що вводиться шляхом ін’єкції.

Щеплення згідно Календаря повністю захищає від поліомієліту та є абсолютно безоплатним для дітей. Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.Завдяки імунізації Україна у 2002 році отримала сертифікат країни, вільної від поліомієліту. Для того, щоб підтримувати статус території, вільної від поліомієліту, необхідно забезпечити виконання трьох умов.

Перша: постійно забезпечувати високий рівень (95%) охоплення щепленнями дітей згідно Календаря профілактичних щеплень.

Друга умова: своєчасне виявлення захворівших з підозрою на поліомієліт, сигнальною ознакою якого є гострий в’ялий параліч, їх госпіталізація до інфекційного стаціонару та двократне вірусологічне обстеження на поліомієліт.

Третя умова – це вірусологічний моніторинг питної та стічної води на ентеровіруси.

Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» закликає батьків вчасно вакцинувати дітей від поліомієліту.

При появі перших ознак поліомієліту – підвищення температури, головний біль, біль у кінцівках, неможливість стати на ніжки, негайно звертайтесь за медичною допомогою!

Не наражайте на ризик захворювання поліомієлітом ваших дітей – зробіть їм щеплення!

Все, що варто знати про вакцинацію

Що таке вакцинація?

Вакцинація — це простий, безпечний та дієвий спосіб захисту людей від інфекційних захворювань, до того моменту, як вони почнуть із ними контактувати.

Імунна система реагує на введену вакцину і виробляє імунітет проти інфекції. Таким чином формується захист проти хвороби. Вакцинація захищає від інфекцій, які можуть призвести до ускладнень, інвалідності і смерті.

Чому потрібно вакцинуватися?

Щоб захистити себе та тих, хто навколо нас. Не всі можуть бути вакциновані, зокрема ті, хто серйозно хворий. Вони залежні від того, хто щеплений.

Що таке Національний календар щеплень?

В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різноманітні інфекційні хвороби, для запобігання яких імунізують.

Перелік цих хвороб залежить від актуальності інфекції, небезпеки для здоров’я населення, епідемічної ситуації, рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, економічного благополуччя країни.

Вакцинацію в Україні проводять згідно із Національним календарем щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і, за умови його дотримання, є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.

В нашій країні безкоштовно можна вакцинуватися проти десяти інфекційних захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, правцю, кашлюку, кору, паротиту, краснухи, вірусного гепатиту В, гемофільної інфекції.

У якому віці найкраще імунізуватися?

Вакцини забезпечують захист у будь-якому віці, тож обмежень щодо віку не має. Своєчасна і повна вакцинація захищає вас і оточуючих від серйозних і потенційно смертельних захворювань.

Для створення належного імунітету, щеплення необхідно починати робити вже з народження дитини, ще до того, як вона почне активно контактувати з іншими.

Як слід підготуватися до вакцинації?

Профілактичні вакцинації проводять у пунктах щеплень (постійних або тимчасових). Як правило, такі пункти функціонують при закладах охорони здоров’я усіх форм власності, що мають відповідну ліцензію.

В окремих випадках, вакцинувати можуть у тимчасових пунктах щеплень при закладах освіти, підприємствах, організаціях тощо.

Щоб вакцинуватися, необхідно звернутися до лікаря. Він огляне вас і пояснить все, що цікавить, зокрема:

· можливі прояви організму на щеплення;

· випадків, коли слід звернутися до лікаря тощо.

Також лікар повідомить, коли потрібно робити наступне щеплення. У випаду, коли вакцинують поза Календарем щеплень, буде підібрано оптимальну схему імунізації.

Перед вакцинацією необхідно заповнити форму «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків, законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», яка затверджена Міністерством охорони здоров’я України і використовується по всій території країни.

У пунктах щеплень для вакцинації задіяні лише ті медичні працівники, які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги.

Які є протипоказання для імунізації?

Протипоказання до вакцинації для кожного визначається індивідуально. Рішення приймає лікар, виходячи з Переліку медичних протипоказань, який оновили відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Як працює вакцинація на глобальному рівні?

За оцінкою ВООЗ, щороку завдяки щепленням, у світі вдається зберегти від двох до трьох мільйонів дитячих життів. Завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу. Захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%. Щорічно понад 750 тисяч дітей уникають інвалідності. Знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, і краснуху. Смертність від кору знизилася на 75%. Щорічна смертність новонароджених від правця знизилася у понад 13 разів.

Як часто вносять зміни у Національні календарі щеплень?

Національні календарі щеплень переглядають кожні 2-3 роки або за потреби. Найчастіше зміни стосуються схем введення, кількості доз, появи на ринку нових сучасних вакцин. Востаннє в Україні Календар щеплень було змінено у 2018 році. Зміни до цього нормативного документу розробляє Національна технічна групи з питань імунопрофілактики.

Чому батькам варто не боятися імунізувати дітей?

Дітям набагато безпечніше вакцинуватися, ніж залишитися без захисту. Вакцини від інфекційних хвороб, які внесені до Національного календаря щеплень, закуповує за державний кошт Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Ця міжнародна організація закуповує вакцини для понад 100 країн світу. Якість всіх вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Хоча рівні охоплення щепленнями за останні роки покращилися, проте вони залишаються недостатніми для формування колективного імунітету. Протягом останніх двох років найвищі показники охоплення серед комбінованої вакцини КПК (проти кору, паротиту, краснухи), найнижчі – проти вірусного гепатиту В та гемофільної інфекції.

Так, протягом 2018-го року проти кору, паротиту, краснухи вакциновано першою дозою 370 тисяч дітей, другою – 375 тисяч дітей та 44 тисячі дорослих. Протягом 2019 року отримали першу дозу 468 тисяч дітей, другу дозу – 615 тисяч дітей та 370 тисяч дорослих.

Якщо людина у дорослому віці хоче вакцинуватися від кору та краснухи, але не знає, чи щеплювали її у дитинстві, як це перевірити?

Якщо в дитинстві отримано дві дози вакцини проти кору, паротиту, краснухи то, найпевніше, імунітет сформувався на все життя. Якщо відсутні дані про імунізацію або ніколи не вакцинувались, необхідно перевірити наявність імунітету до цих хвороб за допомогою лабораторних аналізів (на наявність специфічних антитіл IgG).

Чому жінкам, які планують вагітність, так важливо вакцинуватися від кору та краснухи?

Віруси кору та краснухи здатні долати плацентарний бар’єр і проникати до плоду, який тільки розвивається. Під час зараження вагітної жінки на ранніх термінах вагітності кором або краснухою, у неї може статися викидень. У другому і третьому триместрі вагітності існує високий ризик народження дитини із синдромом вродженої краснухи (вроджені пороки серця, катаракта, сліпота, глухота, розумова відсталість, ураження інших органів).

Імунізуватися від кору та краснухи жінкам потрібно перед плануванням вагітності.

За даними Центру по боротьбі з інфекціями США, вагітним жінкам не слід вводити «живі» вакцини, до яких відноситься вакцина КПК (кір, паротит, краснуха).

Вагітним жінкам можна вакцинуватися від дифтерії, правцю та кашлюку протягом другого або третього триместру. Також із наближенням сезону грипу, провести щеплення інактивоваваною вакциною проти грипу. Ідеальним варіантом для всіх, хто планує вагітність – провести необхідні щеплення заздалегідь.

Рекомендовано заздалегідь вакцинуватися найближчому оточенню майбутньої дитини, тому що ризик заразитися у новонародженого найбільший.

Що варто знати батькам про вакцинацію

За оцінкою ВООЗ, щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти від двох до трьох мільйонів дитячих життів. Завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу. Захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%. Щорічно понад 750 тисяч дітей уникають інвалідності. Знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, і краснуху. Смертність від кору знизилася на 75%. Щорічна смертність новонароджених від правця знизилася у понад 13 разів.

Згідно із рекомендаціями ВООЗ, будь-які переривання рутинної (планової — відповідно до національного календаря щеплень) імунізації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації.

Національне законодавство також не змінює процеси рутинної вакцинації. Згідно із новими змінами у національному календарі щеплень, під час карантинних заходів не заборонено профілактичні вакцинації.

Карантин не скасовує рутинної вакцинації. У пріоритеті є первинні вакцинальні комплекси. Зокрема, це вакцинація від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця, особливо серед дітей першого року життя.

Всеукраїнська асоціація дитячої імунології та українська академія педіатричних спеціальностей виступають за рутинну імунізацію під час пандемії COVID-19.

У 2019 році понад 300 тисяч дітей у віці 1 року вакцинували проти кіру, паротиту та краснухи. Серед дітей віком 6 років цей показник становив понад 400 тисяч. А це, більш ніж 90% вакцинованих у цій віковій групі. Станом на 1 березня 2020 року, майже 29 тисяч дітей у віці 1 року імунізували проти кіру, паротиту та краснухи.

Майже 280 тисяч дітей у віці 18 місяці імунізували проти дифтерії та правцю у 2019 році. Це 80% вакцинованих у цій віковій групі. Станом на 1 березня 2020 року таких майже 40 тисяч.

Близько 300 тисяч дітей у віці 14 років були щеплені від поліомієліту, що становить майже 81%. Станом на 1 березня 2020 року таких дітей було понад 56 тисяч.

Вакцини забезпечують захист у будь-якому віці, тож обмежень щодо віку не має.

Своєчасна і повна вакцинація захищає вас і оточуючих від серйозних і потенційно смертельних захворювань.

Для створення належного імунітету, щеплення необхідно розпочинати вже з народження дитини, ще до того, як вона почне активно контактувати з іншими.

Профілактичні вакцинації проводять у пунктах щеплень (постійних або тимчасових). Як правило, такі пункти функціонують при закладах охорони здоров’я усіх форм власності, що мають відповідну ліцензію.

В окремих випадках, вакцинувати можуть у тимчасових пунктах щеплень при закладах освіти, підприємствах, організаціях тощо.

Щоб вакцинуватися, необхідно звернутися до лікаря. Він огляне вас і пояснить все, що цікавить, зокрема:

· можливі прояви організму на щеплення;

· випадків, коли слід звернутися до лікаря тощо.

Також лікар повідомить, коли потрібно робити наступне щеплення. У випаду, коли вакцинують поза Національним календарем щеплень, буде підібрано оптимальну схему імунізації.

Перед вакцинацією необхідно заповнити форму «Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків, законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», яка затверджена Міністерством охорони здоров’я України і використовується по всій території країни.

У пунктах щеплень для вакцинації задіяні лише ті медичні працівники, які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації і технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги.

Протипоказання до вакцинації для кожного визначається індивідуально. Рішення приймає лікар, виходячи з Переліку медичних протипоказань, який оновили відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я.