A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Опорний заклад - Глухівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Глухівської міської ради Сумської області

Для батьків

Фото без описуФото без опису

Методичні рекомендації по роботі з батьками.

В Законі України про загальну середню освіту, Державній національній програмі « Освіта» визначено основні завдання організації родинного виховання і освіти як важливої ланки виховного процесу. Успішне виконання цих завдань залежить як від взаємодії школи і сім’ї у вихованні підростаючого покоління , так, як і від забезпечення системного підходу до роботи з батьками. 

Примірна структура системи роботи з батьками:

  • Педагогічний всеобуч батьків;
  • Батьківські збори ( конференції);
  • Батьківські комітети , школи, класу;
  • Рада батьків;
  • Консультпункти, індивідуальні, групові консультації;
  • Дні відкритих дверей для батьків.

Форми роботи з батьківською громадськістю:

  • Лекції ( загальношкільні для батьків, здобувачів освіти класу);
  • Бесіди ( колективні, групові, індивідуальні);
  • Прес – конференції « Ми і наші діти»;
  • Усні журнали;
  • Диспути;
  • Зустрічі « За круглим столом»;
  • Конференції з обміну досвідом родинного виховання;
  • Перегляд фільмів на педагогічні теми;
  • Читацькі конференції по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань родинного виховання;
  • Вечори запитань і відповідей;
  • Дні відкритих дверей;
  • Консультації ( групові, індивідуальні)з питань теорії та методики родинного виховання;
  • Відкриті двері для батьків;
  • Вечори « На сімейний вогник»;
  • Вечори сімейних традицій;
  • Вечори « Портрет сім’ї»
  • Виставки « Світ захоплень нашої сім’ї», « Кулінарні вироби членів сім’ї», прикладної декоративної творчості , родинні альбоми , колекції;
  • Випуск тематичних газет « Дозвілля родини», « Говорять професії батьків», « Моя сім’я»,« Спорт у родині».
  • Конкурси  “ Нумо, тато», « Ну-мо, мати», « Що, де, коли?», « Тато, мама і я – бережлива сім’я»
  • Зустрічі поколінь, роздуми над проблемним вихованням;
  • Родинні мости ( зустрічі) з батьками та обговорення проблем виховання дітей;
  • Народна світлиця ( звертання до народних традицій, формування особистості школярів через спільну роботу батьків, дітей і педагогів);
  • Вечір великої родини;
  • Дискусійний клуб ( обговорення проблем виховання).

Вивчення сім’ї

Система роботи з батьками включає глибоке вивчення соціального складу сім’ї, матеріального становища, педагогічної культури, і індивідуальних, психологічних особливостей батьків, сімейного мікроклімату.

Вивчення сімї є тією основою, на якій можна забезпечитидиференційований педагогічний всеобуч батьків та управління процесом організації сімейного виховання та освіти.

Перш ніж розпочати вивчення сім’ї учня, класні керівники складають план вивчення, розробляють програму і методи вивчення.

Програма вивчення сім’ї може будуватись за трьома інтегральними напрямами:

  • Загальні відомості про сім’ю;
  • Матеріальна і духовна культура сім’ї;
  • Виховання дітей в сім’ї.

Саме через ці напрями можна виявити всі сторони життєдіяльності сім’ї, її способу життя, умови і шляхи сімейного виховання, позитивні та негативні тенденції, виховні потреби та можливості батьків.

Діяльність класного керівника. Робота з батьками

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важлива й відповідальна задача вчителя. Рішення даної задачі представляється можливим, якщо у плані роботи знайдуть відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

  • вивчення родин здобувачів освіти;
  • педагогічна освіта батьків;
  • забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;
  • педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;
  • індивідуальна робота з батьками;
  • інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти.

Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності. Їх вибір обумовлений цілями й задачами виховної роботи, особистісними та професійними особливостями класного наставника, традиціями школи та класу, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями розвитку виховних відносин у класному колективі, принципами взаємодії вчителя й батьків.

Порада вченого. Професор Н. Щуркова радить класному керівнику будувати взаємодію з батьками на основі таких основних ідей-принципів, як:

  • звертання до почуття батьківської любові та її повага;
  • уміння розглянути в кожному учні позитивні сторони, що дозволяють давати характеристику дітям з висування випереджальної позитивної оцінки;
  • висока повага особистості батька й матері, їх батьківської турботи, їх трудової та громадської діяльності.

Які форми та методи роботи з батьками може використовувати вчитель? Постараємось відповісти на це запитання з огляду на раніше виділені нами напрями роботи класного керівника з батьками учнів.

Вивчення родин здобувачів освіти дозволяє класному керівнику краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей напрям діяльності класного керівника відбивається у плані такими формами роботи, як відвідування родин учнів, анкетування, твори про родину, конкурс творчих робіт учнів «Моя родина», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про родину та сімейне виховання.

Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.

Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я.

Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.

Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.

Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки.

Основні завдання роботи з батьківським комітетом

1. Налагодити тісний зв’язок школи з батьками .

2. Активізувати роботу батьківського комітету щодо роз’яснення законодавства України з питань освіти

3. Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують Статут школи .

4. Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявити причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей.

5. Пропагувати педагогічні знання , що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків.

6. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома

7. Впровадження форм роботи з сім’єю , що сприяє гуманізації взаємовідносин „педагоги – батьки”. Батьки і вчителі повинні стати партнерами , активними співучасниками творчого процесу виховання здобувачів освіти.

Рекомендації батькам щодо організації трудового виховання в родині

Якщо ви бажаєте бачити свою дитину працьовитою(а лише це дає можливість реалізувати себе в житті й претендувати на успіх), то необхідно дотримуватись таких рекомендацій:

1.Ніколи не позбавляйте своїх дітей в сімейній праці, якої б кваліфікації й уміння вона не вимагала. Це не тільки виховує потрібні в майбутньому сімейному житті навички, але й формує звичку, потребу весь час робити щось для родини, є запорукою майбутнього сімейного благополуччя.

2.Трудове виховання потребує від батьків терпіння, наполегливості педагогічного такту. Однак тиск збоку дорослих, надмірний примус може насторожити дитину, викликає в неї протест. Щоб цього не трапилося, батьки в першу чергу мають знати, які види праці запропонувати своїм дітям. Для дітей не треба шукати певну роботу, досить уважно спостерігати за ними – вони самі знайдуть таку роботу, яка їм подобається. Згодом у них сформується стійкий інтерес до визначених видів праці, що згодом може розвитися і стати основою при виборі професії.

3.Окремі види праці дуже важливо закріпити за дітьми в вигляді постійних трудових доручень. Звичайно, це не виключає необхідності давати разові, короткочасні завдання. Даючи дітям короткочасні чи більш тривалі доручення, доцільно обов’язково домагатися їх виконання, доведення справи до кінця. Як короткочасні, так і тривалі доручення несуть у собі величезні виховні можливості: під час їх виконання й при отриманні позитивних результатів дитина відчуває радість праці, розвиває в собі почуття гідності, бажання бути завжди корисним.

4.Морально заохочуйте трудові зусилля кожного члена сім’ї. Виконання роботи має у підсвідомості асоціюватися з одержанням у підсумку позитивних емоцій. Страх невдачі не повинен обмежувати ініціативу й творчість.

5.Наочний приклад батьків, їхній спосіб життя, демонстрація ними задоволення від власної праці – найкращий метод виховання дітей. Невипадково існують сімейні династії, коли діти обирають собі професію батьків, тому що батьки всім своїм життям виховали повагу до цієї професії, сформували в дітей бажання повторити в житті й у роботі своїх батьків і матерів.

6.Ніколи не виносьте ”сміття з хати”. Підтримуйте авторитет і повагу до своєї професії у членів сім’ї, інакше вашій дитині буде важко перебудувати власну свідомість, і за інерцією вона аналогічно буде ставитися до своєї “служби” й не досягне успіху й визнання. 

7.Ніколи не розділяйте в сім’ї працю на «чоловічу» й «жіночу». Будь-яка справа має виконуватися якісно. У цьому – запорука виховання почуття обов’язку щодо будь-якої праці, необхідність якого висуває життя .

8.Велике значення має особистий приклад батька й матері. Спілкування дітей з батьками в процесі спільної домашньої роботи, на городі впливає на виховання їхньої працьовитості , позитивно впливає на розвиток самостійності , вимогливості до себе, колективізму, відповідальності, дбайливості й багатьох інших якостей. Причому для вдосконалення ведення домашнього господарства необхідне розумне планування й чітка організація домашньої роботи, справедливий розподіл домашніх обов’язків між усіма членами сім’ї, творче ставлення до праці, коли кожен охоче, без примусу, з душею виконує свої обов’язки в сім’ї.

9.Для трудового виховання в сім’ї характерні неперервність, тривалість і стійкість. Як правило, правильне ставлення батьків до виховання дітей дошкільного і раннього шкільного віку позитивно відбивається потім на їх навчальній, трудовій і громадській активності.

10.При організації трудової діяльності в родині доцільно використовувати різні ігрові прийоми.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень