Рекомендації для батьків, якщо їхня дитина стала жертвою булінгу

     1. Залишайтеся спокійними й підтримуючими

• Слухайте дитину уважно, не перебиваючи. Дайте їй виговоритися.
• Не применшуйте її почуття словами: «Та нічого страшного», «Будь сильнішим».
• Висловлюйте розуміння і підтримку: «Я бачу, що тобі важко. Я поруч і ми разом з цим впораємось».

     2. Забезпечте емоційну безпеку

• Поясніть, що вона не винна в ситуації.
• Запитайте: «Що б ти хотів(ла), щоб я зробив(ла)?» – це дає дитині відчуття контролю.
• Проводьте більше часу разом: сімейні вечори, прогулянки, спільна діяльність.

    3 . Зберіть більше інформації

• Дізнайтеся, де, коли, як часто відбувається булінг, хто учасники.
• Якщо дитина не хоче розповідати, дайте їй альтернативні форми висловлення (малюнок, щоденник, лялькотерапія).
• Поговоріть з учителями або шкільним психологом для уточнення обставин.

 4. Зверніться до школи

• Спокійно та конструктивно зверніться до класного керівника, шкільного психолога, соціального педагога.
• Напишіть офіційне звернення, якщо ситуація повторюється.

 5. Не радьте “дати здачі”

• Агресія у відповідь не вирішує проблеми й може зробити дитину також агресором.
• Працюйте над розвитком асертивності (уміння чітко відстоювати себе без агресії).

 6. Підтримуйте самооцінку

• Підкреслюйте сильні сторони дитини.
• Заохочуйте участь у гуртках, де вона зможе отримати позитивний досвід взаємодії та визнання.
• Важливо, щоб дитина відчувала себе цінною і потрібною.

7. Довіряйте, але перевіряйте

• Встановіть щоденну практику короткої довірливої розмови з дитиною.
• Слідкуйте за змінами в поведінці: апатія, тривожність, проблеми зі сном, небажання йти до школи.

 8. Вчіть дитину реагувати на булінг

• Фрази типу: «Я не дозволю так зі мною говорити», «Зупинись, мені це неприємно».
• Техніки «ігнорування», «відходу», «пошуку підтримки».
• Розігруйте ситуації вдома в ігровій формі (рольові ігри).