Харчування під час війни: стосунки з їжею

Харчування під час війни: стосунки з їжею

Стресовий фон значно “розхитує” стосунки з їжею. Типова реакція більшості в гострому стресі (триває до місяця після несподіваної стресової події) - відсутність почуття голоду, недоїдання, пропуск прийомів їжі. У березні багато хто з нас міг спостерігати втрату ваги. А от хронічний стрес (затяжний) частіше характеризується більш інтенсивним почуттям голоду, переїданнями, хаотичними прийомами їжі, - і як наслідок, цифри на вагах збільшуються і тривожать нас.

Від народження їжа є найлегшим та найдоступнішим способом заспокоїтися. Так їжа стала найбільш доступним способом впоратися з власними емоціями. Різних емоцій з початком повномасштабної війни стало більше, і не завжди є сили і бажання просити допомоги у інших, щоб впоратися з ними. Тому для багатьох зʼїсти улюблені десерти, додатково взяти порцію чогось смачненького, щоб було легше проживати біль і страх навколо, або навпаки, не їсти геть нічого, “бо шматок в горло не лізе”, - нова норма у стосунках з собою.

Відчуття безсилля, неможливість відвернути трагічні події та зупинити війну призводить до зневіри в тому, що ми взагалі можемо на щось впливати. І тут їжа також стає в нагоді, бо що ж тоді можна контролювати, як не те, що ти їси (чи не їси) щоденно? Регулярне переїдання чи навпаки жорстке обмеження у їжі може призвести до розладів харчової поведінки. Найбільш відомі з них - нервова анорексія, булімія, приступи переїдання

Базові принципи у попередженні нездорових стосунків з їжею

Як не дивно, це банальні на перший погляд речі, дотримання яких зменшує вплив стресових факторів на людину і тим самим є превенцією харчових порушень. Серед них:

Повноцінний сон (7-9 годин).

Різноманітне регулярне харчування.

Час на відпочинок.

Фізична активність, прогулянки на свіжому повітрі.

Можливість регулювати емоційний стан не лише їжею, а й залученням інших способів (спілкування, спорт, рух, медитації, подорожі, масаж, робота з психологом тощо)

Якщо комплексно дотримуватися цього, ризик “розхитати” харчову поведінку значно знижується.